Особа, працевлаштована на так званому малому штаті, може старатися про звільнення з цього обов’язку, однак minijobber повинен скласти письмову заяву до роботодавця, який у свою чергу повинен знати ці юридичні закони. Це дозволить йому перерахувати відповідну винагороду для працівника, працевлаштованого в його фірмі в тому ж характері. Нагадаймо, що від 1.01.2013 так званий minijobber може заробляти максимально 450 євро на місяць, тоді як ще до кінця 2012 року ця сума була на 50 євро менша. Однак це не кінець нових правил. Відрахування внесків до пенсійного фонду з початку 2013 року стало обов’язком як minijobbera так і його роботодавця. Отже, працівники, які працюють у формі minijob повинні сплачувати внесок, але…
Працівник – роботодавець
Слід, однак, пам’ятати про те, що працівник може бути звільненний від цього зобов’язання. Якщо minijobber не хоче платити внески зі своєї кишені, повинен звернутися до роботодавця з відповідною заявою. Роботодавець, у свою чергу, повинен підтвердити отримання такого документа, а також записати дату його отримання. Роботодавець повинен пам’ятати про те, щоб зберегти письмову заяву свого працівника, так як це документ, який він повинен представити під час перевірки, наприклад, з Управління Соціального Забезпечення. Minijobberzy вважають, що платити внески не має сенсу, тому що це не вигідно. Тому переважна більшість з них, подасть роботодавцю письмову заяву про звільнення від цього обов’язку. Однак, може трапитись так, що працівник не буде діяти рішуче. Що в цій ситуації може зробити роботодавець? Запропонувати консультацію з фахівцями з області пенсійних виплат, оскільки в цьому випадку тільки фахівці в змозі по суті оцінити ситуацію.
Внески працівника
Варто зазначити, що для роботодавців сума внесків не змінилася, як і в попередніх роках, вони зобов’язані сплачувати одноразову пенсійну плату в розмірі 15%. Тим часом, minijobberzy,згідно зновими законами, повинні підвищити її до рівня, що відповідає нормальним пенсійним внескам за новими правилами. Іншими словами, власний внесок працівника починаючи з 2013 р. становить близько 3,9%. Проте, якщо щомісячний дохід minijobbera не перевищує 175 євро, його внесок буде підлягати обов’язковому збільшенню. Причина цієї ситуації проста – сума внеску (внесок роботодавця + внесок працівника = 18,9%) обчислюється від 175 євро. Заплативши, проте, страховий внесок, minijobberzy всупереч поширеній думці, не можуть гарантувати собі додаткові переваги, до яких відноситься право на користування реабілітаційними процедурами, можливість дострокового виходу на пенсію та збільшення її висоти. Minijobberzy розраховуються за старими принципами, але …, треба повідомляти про працевлаштування даної особи у формі малої ставки. Новий закон, що стосується внесків, також застосовується до minijobberіw, працевлаштованих в 2012 році, якщо їхня винагорода перевищує 400 євро. Винятком є випадки, коли особи працевлаштовані є вже на пенсії.
Популярне і рентабельне
У цьому питанні, однак, слід звернутися до центрального Управління у справах Minijob в Essen (Німеччина). Управління наводить статистистичні дані, з яких видно, що в другому кварталі 2013 року число minijobberów, працевлаштованих в промисловості, зросла на 231 042 особи. В порівнянні з 2012 роком це є зростання на 3,4%. Minijobberzy працюють також як допомога в домашньому господарстві – в цій галузі зростання оцінюється на 4,4%. Але що робити, якщо в одному з місяців заробітна плата працівника перевищить 450 євро? Якщо така ситуація має місце тільки протягом певного періоду часу, наприклад під час сезону для даної галузі, а пізніше робочий час працівника буде різноманітний, роботодавець обчислює прогноз річного доходу свого minijobbera. Якщо сума не перевищує 5400 євро, підприємець може спати спокійно. У такому разі центральне Управління кваліфікує даного працівника як minijobbera. Працевлаштування працівників на так званий малий штат однак не тільки популярне, а ще й рентабельне. З цієї причини багато власників (насамперед невеликих) компаній вибирають саме таку форму працевлаштування. До роботи, наприклад, приймаються безробітні, які, працюючи, не втрачають права на грошову допомогу що надається їм, а отже, в даному випадку, переваги очевидні для обох сторін. Тому роботодавці повинні знати чинні правові норми, щоб мати можливість самостійно, ефективно використовувати і вміти підказати своєму працівникові, що власний вклад також оплачується.
