Szukaj
Close this search box.
  • Polski
  • Українська

Мова йде, наприклад,про автостоянки, автозаправки, бібліотеки, під’їзні дороги на територію фірми, або торгові зали в супермаркетах. До непублічних місць, в яких заборонено використання моніторингу, відносяться: туалети, роздягальні та соціальні приміщення. У випадку застосування моніторингу у громадських місцях, роботодавець повинен належним чином повідомити про те, що відбувається відеоспостереження. Як правило, це робиться за допомогою попереджувальних табличок та позначень, що містять інформацію про те, хто несе відповідальність за даний моніторинг. Якщо фірма має раду трудового колективу , вона повинна бути поінформована про намір запровадити моніторинг.

Застосування моніторингу можливе лише у випадку обґрунтованого інтересу

Законним інтересом може бути, наприклад, необхідний рівень захисту фірми. Якщо у виробничому цеху обробляється цінна сировина/ матеріали, власник підприємства може визнати обгрунтованим встановлення системи відеоспостереження, як захист перед крадіжками. Незважаючи на це, особисті права працівників повинні бути захищені.
Інші робочі місця, які знаходиться поза зоною обробки цінних матеріалів, не підлягають моніторингу. Оптимальним рішенням для роботодавця може бути встановлення декількох камер, які постійно змінюють зображення з різних перспектив, не контролюючи при цьому постійно всіх працівників. Можна також застосовувати інші методи контролю. Запобігти крадіжці можна також за допомогою контролю перед входом в цех, а також зберігаючи цінні матеріали в закритому приміщенні і видавати тільки під розписку. Перш ніж запровадити моніторинг, необхідно оцінити, наскільки високі можуть бути втрати, спричинені крадіжкою, а з іншого боку, наскільки радикальним буде втручання в особисті права контрольованих осіб. Роботодавець при організації моніторингу працівників повинен забезпечити баланс між власними потребами та приватними інтересами особи.

Відкритий та прихований моніторинг

Відеоспостереження може бути як відкрите так і приховане. Приховане відеоспостереження в Німеччині допускається лише у виняткових випадках і може використовуватися в приміщеннях, що не належать до публічного простору (напр. офіс в якому не обслуговуються клієнти), лише в стисло визначеному часі. Завжди повинна існувати важлива причина для прийняття такого кроку. Проте, навіть тоді його можна застосовувати лише за умови, якщо це є єдиним можливим засобом. Це має ще більше значення в ситуації, коли відеоспостереження буде здійснюватися поза робочим місцем – наприклад, у разі підозри, що працівник безпідставно знаходиться на лікарняному.

Користуючись послугами детектива, який з укриття записав би відеоматеріал з нібито хворим працівником, що ремонтує дах свого будинку, може розглядатися судом як занадто радикальний метод контролю. В даному випадку необгрунтоване знаходження на лікарняному з успіхом можна задокументувати за допомогою фотографій, як набагато „м’якіший” метод контролю.

Моніторинг телефонних розмов у Німеччині

Запис звуку в рамках відеоспостереження повністю заборонено. За таке порушення конфіденційності розмов загрожує покаранням у вигляді позбавлення волі до трьох років. Проте, допустимі записи розмов, що використовуються для контролю працівників, у випадку службових розмов. Однак, згоду на запис повинен висловити працівник і людина, що знаходиться по той бік слухавки. У більшості випадків не допускається моніторинг службового комп’ютера. Але, якщо трудовий договір забороняє використання комп’ютера для особистих цілей навіть під час перерв, а роботодавець регулярно інформує про це і про санкції, пов’язані з цим порушенням, то допускається вибіркова перевірка історії відвіданих сторінок і вихідних листів.

GPS навігатор – це ще один спосіб контролю працівників. Багато фірм використовують його для кращого управління своїм персоналом та транспортними засобами.
Крім виняткових ситуацій, таких як перевезення грошових коштів, важко уявити, що постійний контроль за допомогою GPS може бути викликаний обгрунтованим інтересом, вага якого буде важливіша, від особистих прав працевлаштовуваного персоналу.
Навіть, якщо роботодавець має письмову згоду працівника, контроль за допомогою GPS дозволяється лише в робочі години. Якщо працівник використовує службовий автомобіль також у приватних цілях, завдання роботодавця – знайти рішення, яке дозволить контролювати тільки службові поїздки.
Висновок один – контролювати працівника, не є простою справою!

0 0 votes
Oceń artykuł
guest
0 komentarzy
Inline Feedbacks
Zobacz wszystkie komentarze