Чи працівники, які вирішили виконувати іншу роботу за сумісництвом, повинні повідомити про це свого роботодавця? Виявляється, що перед прийняттям наступної пропозиції праці, слід повідомити про це роботодавця. Принаймні, коли зобов’язує до цього запис в трудовому договорі. Навіть при відсутності такого запису, варто поговорити з роботодавцем на цю тему, оскільки він має право знати про зміну ситуації у сфері соціального страхування, незалежно від того, чи буде нова робота конкурувати з основним місцем роботи і чи в цій ситуації будуть дотримуватися періоди відпочинку від роботи.
Враховуючи останній пункт, можуть виникнути проблеми. Так як, згідно параграфу 5 Закону про робочий час (Arbeitszeitgesetz), працівник між змінами повинен відпочивати не менше 11 годин. Той, у кого, наприклад, робочий день починається о 7.00 ранку, повинен закінчити працю перед 20.00. Дотримання відповідних годин праці при додатковій роботі за сумісництвом, особливо в сфері гастрономії, дуже складно. У такій ситуації роботодавець може установити обмеження на роботу за сумісництвом. Забороняти виконувати трудові обов’язки за сумісництвом, роботодавець не має права, але може заборонити виконувати додаткові обов’язки, якщо працівник за основним місцем роботи погано або неточно виконує свої обов’язки.
Відпустка є одним з важливих видів часу відпочинку працівників. Тому робота у період відпустки заборонена. Існують, однак винятки, такі як дотаткова фізична робота на фермі, коли основним місцем роботи являється офісна робота.
Хто працює на підприємстві, підлягає так званій забороні конкуренції (Wettbewerbsverbot). Це означає, що працівник не може влаштуватися на роботу у фірмі, яка буде конкурентна для актуального роботодавця. У цій ситуації роботодавець може заборонити роботу на іншому підприємстві. Яка компанія є конкурентна, а яка ні, це не залежить від виду виконуваної роботи, а скоріше за все від конкурентоспроможності компанії. Наприклад, касир ( за основним місцем роботи), який працює в іншому магазині за сумісництвом, викладає продукти на полицях, допомагає конкуруючому підприємству, навіть якщо він виконує інші обов’язки.
Цікаво, що виконання простих обов’язків тієї ж самої роботи в двох фірмах допускається, якщо робочі середовища ідентичні або незначно відрізняються. Наприклад, прибиральниця готелю, яка додатково прибирає в приватних будинках, не конкурує з роботодавцем, тому може спокійно виконувати додаткові обов’язки.