Якщо ви вже використовували всі дні щорічної відпустки, як було узгоджено в трудовому договорі, або хотіли б відпочити від роботи на деякий час, відповідним рішенням може бути використання відпустки без збереження заробітної плати. Виникає, однак, запитання: чи кожен працівник має право на відпустку за власний рахунок? Чи така можливість повинна бути записана в трудовому договорі? Які передумови дають право на використання цього виду відпустки? Чи використання відпустки за власний рахунок має вплив на вимір основної щорічної відпустки? Відповіді на всі ці запитання ви знайдете нижче.
Право на відпустку без збереження заробітної плати (відпустку за власний рахунок) – найважливіші факти.
1. Питання надання відпустки без збереження заробітної плати, не врегульовано нормативно-правовими актами.
2. У виняткових випадках роботодавець не може відмовити в проханні працівника про відпустку без збереження заробітної плати.
3. Тільки в деяких випадках основна щорічна відпустка може бути зменшена через використання відпустки за власний рахунок.
Питання надання відпустки без збереження заробітної плати, не врегульовано нормативно-правовими актами.
Трудове законодавство не передбачає права на відпустку за власний рахунок. Таким чином, у вас немає можливості отримати відпустку за власний рахунок тільки тому, що вам потрібна перерва і відпочинок від співробітників або від ваших обов’язків.
Існують певні виняткові обставини, коли відпустка без збереження заробітної плати надається за заявою працівника в обов’язковому порядку. А саме:
– хвороба дитини, яка потребує догляду (§45 п. 3, книги V, Соціального кодексу);
– раптова, важка ситуація працівника, яка може бути вирішена лише завдяки додатковим вільним дням (відпустка за сімейними обставинами) – наприклад, хвороба або втрата когось із рідних;
– призив на строкову військову службу або альтернативну службу;
– спеціальні регулювання, що зазначені в трудовому договорі та колективному трудовому договорі.
Федеральний закон про відпустки (нім. Bundesurlaubsgesetz – скор. BurlG) не регулює питання про відпустки без збереження заробітної плати, а тільки встановлені законом щорічні основні відпустки які надаються працівникам.
Якщо ви, як працівник використовуєте відпустку без збереження заробітної плати, ви залишаєтесь у трудових відносинах ( за вами зберігається робоче місце , посада), які тимчасово припинені. Протягом місяця ви все ще забеспечені законним соціальним і медичним страхуванням, але після закінчення цього періоду ви самі повинні подбати про це питання.
Чи використання відпустки за власний рахунок має вплив на вимір основної щорічної відпустки?
Якщо ви, як працівник використовуєте відпустку за власний рахунок, ви залишаєтесь у трудових відносинах( за вами зберігається робоче місце, посада), які тимчасово припинені. Протягом місяця ви все ще забезпечені законним соціальним і медичним страхуванням, але після закінчення цього періоду ви самі повинні подбати про це питання.
Оскільки в цей час ви не виконуєте своїх обов’язків, роботодавець не зобов’язаний платити вам заробітну плату. Не змінюються однак норми щодо процедури розірвання трудового договору та можливого захисту перед таким звільненням. Інакше виглядає питання щодо тривалості щорічної основної відпустки, яка може бути зменшена. Це можливо тільки в тому випадку, якщо трудові відносини „впадають в так званий зимовий сон” під час відпустки для виховання дітей або військової служби.
Кожен працівник має право на оплачувану щорічну відпустку
Якщо в трудовому договорі знаходиться запис, що трудові відносини можуть бути тимчасово припинені у зв’язку з відпусткою за сімейними та іншими особистими обставинами, творчою відпусткою або відпусткою без збереження заробітної плати, тривалість щорічної відпустки не зменшується. Навіть якщо тривалість основної відпустки зменшується в результаті відпустки за власний рахунок, слід пам’ятати, що це не стосується встановленого законом мінімального розміру щорічної відпустки. Як зазначено в § 1 Федерального закону про відпустки „Кожен працівник має право на оплачувану щорічну відпустку в кожному календарному році”.
Вищезгадане положення є незмінним. З цієї причини роботодавці можуть лише зменшити кількість днів відпустки, зазначених додатково у трудовому договорі, що виходять за рамки законного мінімального розміру відпустки. Якщо працівник, який звертається із прохання взяти відпустку без збереження заробітної плати не знаходиться в одних з перерахованих раніше виняткових ситуацій, його заява може бути затверджена або відхилена. Остаточне рішення про надання чи ненадання відпустки належить виключно до компетенції роботодавця.
