Часто повторюється аргумент, що попередження після закінчення двох років з дня його накладення втрачає чинність і тому повинно зникнути з особових справ. Проте, відповідно до закону, обгрунтоване попередження ніколи не втрачає важливості. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і подальших недоліків в роботі, попередження в деякій мірі втрачає правдиву силу і більше не може бути підставою для припинення трудових відносин. В результаті, попередження і надалі може залишитися в особових справах. Якщо працівник не допустив жодних подальших порушень, то після закінчення двох років він має чималі шанси зняття попередження з особової справи у судовому порядку. Такий варіант розглядається, якщо подальше зберігання документа не пов’язане із законним інтересом роботодавця.
Чи безпідставне попередження підлягає усуненню з особової справи?
Якщо попередження необґрунтоване (безпідставне), вона підлягає усуненню з особової справи на вимогу працівника. Правильно складене попередження, має чітко вказувати негативну оцінку конкретних дій працівника. В попередженні обов’язково мають бути зазначені і точно описані всі порушення працівником трудової дисципліни. Крім того, необхідно чітко зазначити санкції, що загрожують працівникові, якщо поведінка повторюється. Роботодавець приймає рішення, чи слід вживати попередження у випадку вчинення правопорушення. У свою чергу, оцінка законності попередження з юридичної точки зору, залежить від конкретного випадку.
Важливо:
Якщо попередження виявляється невластивим з формальних причин і повинно бути усунуто з особової справи, працівник не може вважати, що порушення трудової дисципліни не являється причиною для можливого його звільнення роботодавцем. Закон, на жаль, не визначає поняття „формальних причин”. Попередження, безумовно є незаконним, якщо наведені в ньому факти і обставини розходяться з істиною, його зміст нечіткий і неоднозначний, або порушений так званий принцип адекватності.
Коли з особової справи можна усунути обґрунтоване попередження?
Як вже згадувалося раніше, обгрунтоване попередження, як правило, не втрачає своєї значимості після закінчення певного періоду часу, і тому не підлягає автоматичному усуненню з особової справи. Своїм рішенням від 19.07.2012 Федеральний трудовий суд постановив, що у разі припинення трудового договору, спричиненого поведінкою працівника, не можна посилатися на попередження вручене йому два або три роки тому.
Попередження, однак, може бути важливим з інших причин, наприклад, при призначенні на нову посаду у фірмі або плановому перенесенні працівника до інших відділень фірми. Рішення про зняття попередження після тривалого періоду (принаймні від двох до трьох років), суди приймають індивідуально у кожному конкретному випадку. Вирішальну роль відіграють при цьому наступні фактори:
- Види порушень, що підлягають попередженню.
Чим серйознішим є таке порушення, тим довший період, в якому, на думку суду, зберігання попередження в особових справах буде резонним.
- Поведінка працівника після отримання попередження.
Якщо після отримання попередження працівник не допустив подальших порушень, шанс на згоду суду на усунення документу з особової справи, набагато більший, ніж у ситуації, коли працівник отримав наступні попередження (навіть якщо вони стосувалися інших видів правопорушень).
Зняття попередження з особової справи після припинення трудових відносин
Під час триваючих трудових відносин працівник має право вимагати усунення попередження з особової справи, якщо воно було необґрунтоване. Однак, після припинення трудових відносин це право не зобов’язує. Щоб зрозуміти це, варто задуматися яку роль відіграє попередження. Воно повинно вказувати на невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов’язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, і застерігати від наслідків повторного порушення трудової дисципліни. Проте всі ці аспекти втрачають сенс, якщо працівник більше не працює на даному підприємстві. З цієї причини колишній працівник може вимагати усунення попередження з особової справи тільки в абсолютно виняткових випадках. Він також повинен довести, що залишення документу в особових справах після припинення трудових відносин буде явно несприятливим для нього.
