Як правило, створення професійної спілки можливе на будь-якому підприємстві, в якому працює не менше 5 осіб (котрі мають право голосу) і мають право балотуватися.
Хто ще має право голосу?
Тимчасові працівники, які працюють в компанії більше 3 місяців, також мають право голосу. Крім того, право голосування надається також співробітникам, які перебувають у відпустці або лікарняному, працюють у режимі Minijob, за неповним робочим днем або на певний час, та жінки в декреті. Голосувати також можуть повнолітні студенти професії. Неповнолітні студенти у свою чергу, можуть створити молодіжну статутну раду, яка представлятиме їх орган. Однак це можливо тоді, коли на території компанії вже діє „звичайна” заводська рада.
Хто може балотуватися до Ради директорів?
Як мінімум 3 уповноважених до голосування співробітників повинні створити заводську раду і висловити бажання балотуватися в неї. Однак кандидати повинні працювати на підприємстві не менше 6 місяців. Кандидатами не можуть бути представники керівників і тимчасові працівники. Право балотуватися не поширюється на тих осіб, які були позбавлені публічних прав в результаті порушеної проти них кримінальної справи.
Які обов’язки роботодавця перед вибором до Ради директорів?
Якщо співробітники хочуть створити профспілку на робочому місці, роботодавець повинен підтримати їх в цьому питанні в організаційному і фінансовому відношенні. Роботодавець несе витрати на проведення виборів до Ради та навчання членів так званого президентства виборів, які подбають про їх належну організацію. При підготовці виборів роботодавець також зобов’язаний надати всі необхідні документи, інформацію, канцелярське приладдя та приміщення.
Які обов’язки у роботодавця після обрання Ради директорів?
Коли справа доходить до належних відносин із заводською Радою, роботодавець повинен дотримуватися відповідних нормативних актів. Відповідно до них членам Ради в період перебування на посаді та через рік після її закінчення надається особливий захист від припинення трудових відносин. Крім того, окремі члени заводської Ради мають право на звільнення від обов’язку виконувати роботу зі збереженням права на повну суму заробітної плати. Однак цей привілей залежить від розміру підприємства: починаючи з 200 співробітників, які мають право голосу, звільнення від обов’язків по виконанню роботи надається одному члену Ради, а більше 500 працюючих вже двом.
Хто встановлює обов’язки?
Коло обов’язків заводської Ради встановлює вона сама, інформуючи про свої положення роботодавця. Роботодавець зобов’язаний прислухатись до думку Ради з будь-яких питань, що стосуються співробітників.
РАЗОМ З ПРОФСПІЛКОЮ РОБОТОДАВЕЦЬ МАЄ ВИРІШУВАТИ:
- Кадрові питання: працевлаштування, зміна посад, звільнення
- Економічні питання: заробітна плата, час та організації робочого процесу, облік робочого часу, регулювання перерв у роботі, планування відпусток, можливо, введення скороченого робочого часу (Kurzarbeit) або понаднормових годин
- Соціальні питання: рівноправність працівників, інтеграція іноземних працівників та людей з інвалідністю, загальний нагляд за персоналом
- Загальну організацію роботи – безпеку та гігієну на робочих місцях, запобігання нещасних випадків на роботі, охорона навколишнього середовища.
Чи може роботодавець перешкоджати створенню заводської ради?
Роботодавець нічого не може зробити, аби перешкодити створення профспілки в його колективі. Навмисна заборона на проведення виборів до ради або перешкоджання цьому процесу карається законодавством Німеччини.
