За даними Федерального статистичного управління 2018 року, за умов повної зайнятості працівники у Німеччині працюють в середньому 41 годин на тиждень. Особи, працевлаштовані неповний робочий день, проводять на роботі в середньому 19 годин на тиждень. В середньому це становить 35 годин на тиждень.
Вперше, дані про робочий час, Федеральне статистичне управління опублікувало в 1991 році. Для осіб, працевлаштованих на повний робочий день, багато з того часу не змінилося. Вже тоді вони працювали в середньому по 40 годин на тиждень. Порівняно з 1991 роком робочий час людей, які займаються власним бізнесом, значно скоротився. В даний час вони працюють близько 48 годин на тиждень (1991 рік – 54 години на тиждень).
Що передбачає закон?
Питання робочого часу регулюється в першу чергу Законом про робочий час. Особливі положення в цій сфері можна також знайти в Законі про захист робочої молоді (нім. Jugendarbeitsschutgesetz) і в законі про захист материнства (нім.Mutterschutzgesetz). Питання тривалості щоденного робочого часу, розподіл робочого часу, перерви і періоди відпочинку, робота в неділю і святкові дні встановлені Законом про робочий час .
Якщо роботодавець порушує встановлений законодавством робочий час, йому загрожує штраф. Працівник може відмовитися від виконання роботи, якщо буде вона доручена з порушенням вимог закону. Як правило, працівник може виконувати роботу максимально 8 годин в день. Оскільки закон стосується робочих днів (6 днів – з понеділка по суботу включно), становить це 48 годин на тиждень. (це відповідає щотижневому робочому часу 48 годин.) Робочий час може тимчасово збільшитись (наприклад, через збільшення кількості замовлень у певному сезоні) до максимально 10 годин на день або 60 годин на тиждень, якщо тривалість робочого дня в 6-місячному або 24-тижневому розрахунковому періоді становитиме в середньому 8 годин.
