Отже, кількість закритих підприємств зростає, особливо під час кризи. Цьому також сприяють демографічні зміни. Минулорічне дослідження KfW Research показало,
що 8% малих і середніх підприємців у Німеччині планують закрити свій бізнес після виходу на пенсію. Ще 11% розглядають можливість закриття свого бізнесу. З усіх опитаних, які планують закрити свій бізнес у майбутньому, майже половина назвали причиною цього відсутність інтересу в спадкоємності з боку родини. Для близько 19% вирішальне значення має невдалий або занадто тривалий пошук наступника. Серед інших причин – надмірна бюрократія (29%) або поточна ситуація в бізнесі, яка заважає продажам (14%). Якщо економіка сповільнюється, придбання бізнесу також стає непривабливим для потенційних наступників.
Завдання компанії – залучити консультантів на ранній стадії
Як і створення компанії, закриття бізнесу також має бути ретельно спланованим. Інакше можуть виникнути неприємні сюрпризи. Щоб закриття бізнесу не закінчилося повним хаосом і фінансовою катастрофою, з ними потрібно вчасно розібратися. Важливо залучити консультантів на ранній стадії закриття бізнесу, особливо з огляду на будь-які податкові чи юридичні заходи, які можуть знадобитися.
Найпростіше зняти компанію з реєстрації в палатах, гільдіях та асоціаціях. Для цього достатньо неофіційного листа. Те саме стосується зняття підприємства з реєстрації в міській чи гмінній адміністрації та в професійній асоціації. Про розпуск або ліквідацію необхідно повідомити компетентний суд та подати декларацію про припинення підприємницької діяльності до податкової служби. Це звучить, як велика бюрократична тяганина, але насправді це можна зробити порівняно швидко.
Зняття з реєстрації компанії в Німеччині: як правильно розірвати контракти?
Складніше працювати з постраждалими працівниками. Контракти доводиться розривати переважно через те, що компанія закривається – адже в майбутньому вона не існуватиме. Закриття підприємства – це добровільне ділове рішення, яке має бути прийнято судами з трудових спорів. Закриття призведе до остаточної втрати робочих місць на даному підприємстві. Навіть члени виробничої ради, які фактично користуються особливим захистом від звільнення, можуть бути звільнені у звичайному порядку. Крім того, усі положення спеціального захисту від звільнення, які застосовуються до певних груп працівників, повинні, звичайно, дотримуватися у випадку звільнення в результаті закриття компанії.
У випадку звільнення працівників з важкими формами інвалідності необхідно отримати попередню згоду Інтеграційного бюро (нім. Integrationsamt), а при звільненні вагітної працівниці – згоду Управління з охорони праці (нім. Arbeitsschutzbehörde). Однак досвід показує, що ці дозволи будуть надані без будь-яких проблем у разі закриття підприємства.
Звільнення працівників після закриття компанії та підводні камені для підприємців у Німеччині
Насамперед, необхідно дотримуватися встановлених законом формальностей, таких як письмова форма та термін повідомлення. Підприємець, також, зобов’язаний зняти з обліку працівників в лікарняних касах, фондах додаткового пенсійного забезпечення тощо. Термін попередження залежить від стажу роботи працівника. Того, хто пропрацював на підприємстві 2 роки або менше, можна звільнити, попередивши лише за чотири тижні до кінця місяця. Якщо працівник пропрацював у компанії 5 років, термін попередження становить два місяці, 10 років – чотири місяці, а 20 років роботи в компанії означає, що термін попередження про звільнення триває до семи місяців.
Це ускладнює прийняття рішення про закриття компанії в короткий термін, а також дає можливість зацікавленим працівникам вжити заходів проти звільнення. Однак, якщо повідомлення про звільнення подається, коли ще не зрозуміло, чи компанія насправді закривається чи ні, воно буде неефективним. Працівник не може оцінити це, оскільки не має можливості бачити відповідну документацію процесу, тому тягар доведення лежить на роботодавцеві. Тому він повинен довести, що на момент припинення трудових відносин вже було зрозуміло, що компанія буде закрита назавжди.
Необхідно намагатися збалансувати інтереси
Якщо на підприємстві існує рада трудового колективу, роботодавець зобов’язаний своєчасно й в повному обсязі повідомити її про намір закрити підприємство, провести з нею консультації і досягти згоди. У цій ситуації роботодавець і рада трудового колективу ведуть переговори про доцільність закриття підприємства. Обов’язок роботодавця полягає лише в тому, щоб вести переговори, а не досягти конкретної домовленості. Тим не менш, важливо провести відповідні переговори. Якщо роботодавець не виконує своїх зобов’язань перед виробничою радою, повідомлення про звільнення також може бути недійсним.
Вихідна допомога у разі закриття компанії в Німеччині
У деяких випадках звільненим працівникам також може бути виплачена вихідна допомога. Законодавство не зобов’язує виплачувати вихідну допомогу, але вимоги можуть виникати з трудового договору, колективного договору або угод компанії. Вирішальним фактором для виплати вихідної допомоги є наявність соціального плану (якщо такий є в компанії). Соціальний план регулюється Законом про трудові відносини. Це письмова угода між роботодавцем і виробничою радою на випадок, якщо роботодавець ініціює зміни в діяльності, такі як закриття, реорганізація або скорочення діяльності. У соціальному плані узгоджується так звана формула вихідної допомоги (нім. Abfindungsformel). Вона включає такі фактори, як стаж роботи, вік і зобов’язання щодо утримання. Однак соціальний план може бути узгоджений лише між роботодавцем і виробничою радою. Без виробничої ради немає соціального плану, тому шанси отримати вихідну допомогу набагато нижчі, якщо на підприємстві немає ради.
