Попередньо слід задати собі питання, хто насправді зобов’язаний її подати? Найбільш розсу́длива відповідь: КОЖЕН повинен це зробити, але виявляється, що не кожен повинен подати податкову декларацію а відповідь, чому так відбувається, ви знайдете в цій статті.
Можна подумати, що це дуже хороша новина, оскільки не всім потрібно морочитися цією темою. І тут виникає одне важливе питання: чому держава звільняє частину своїх громадян від обов’язку подавати податкову декларацію? Звичайно, не тому, що влада держава настільки великодушна і хоче зекономити час платника податку на зайву бюрократію та тяганину. Нічого подібного. Логічна відповідь: таким чином, держава економить гроші! А саме, кошти, які насправді належать платнику податків, тобто кожному з нас. Особи, які не зобов’язані подавати податкову декларацію, як правило вже заплатили досить високі податки протягом року. Держава просто ігнорує той факт, що в такій ситуації ви можете отримати повернення податку. З урахуванням вищесказаного, податкову декларацію повинні подавати ВСІ без винятку. Одні – тому що вони зобов’язані це робити, а інші – тому що не повинні дарувати фіскальній службі гроші, які їм належать. Виходить, що кожен рік у державному бюджеті залишається 500 мільйонів євро, які фактично належать платникам податків.
Хто повинен подати податкову декларацію?
Перш за все, це фізичні особи — підприємці, які ведуть господарську діяльність. Хто ще? Що стосується працівників це питання регулює закон Про прибутковий податок (нім. Einkommenssteuergesetz). Найважливіші групи:
– подружжя з податковими класами III і V (спільне оподаткування доходів подружжя);
– особи, які отримували винагороди, замість зарплати (вони, правда, звільнені від податку, але підлягають обліку при визначенні податкової ставки), наприклад, допомога на виховання дитини, допомога по безробіттю, допомога з причини хвороби / обмежених фізичних можливостей або винагороду за роботу неповний робочий день;
– працівники, які отримали додатковий дохід понад 410 євро (наприклад, дохід від здачі в оренду землі, квартири або будинку);
– особи з занесеними квотами вільними від податку, як, наприклад, фіксована сума звільнення для осіб із фізичними вадами або витрати по догляду за дітьми.
– особи, працевлаштовані одночасно у двох роботодавців;
– пенсіонери, оподаткована частина допомоги яких перевищує прожитковий мінімум у розмірі 8652 євро.
Увага!
Максимальний термін подачі податкової декларації за минулий рік – до 31 травня поточного
року. Цей термін може бути продовжений на основі відповідної заяви де чітко викладається прохання з коротким його обґрунтуванням. Якщо всі фінансові розрахунки та офіціальну звітність ви ведете через кваліфікованого податкового консультанта, термін продовжується до 31 грудня поточного року.
Добровільне декларування доходів – додаткові переваги
Окрім вищезгаданих переваг добровільного подання податкової декларації, існують і інші переваги:
Якщо податкова інспекція , замість того, щоб повертати переплату, раптово попросить доплату до податку (що в разі добровільного подання декларації є малоймовірним), впродовж місяця можна відкликати подану податкову декларацію. Питання вирішено.
Кожна людина добровільно складаючи податкову декларацію, має на це цілих чотири роки. Декларацію за 2015 рік ви можете спокійно подати до 31 грудня 2019 року. Звичайно, це пов’язано також з досить довгим очікуванням на повернення податку. З іншого боку – за цей період нараховуються відсотки. Якщо від даного податкового року минуло більше 15 місяців,
до повернення податку на „плюс” дораховуються 6% річних, тобто 0,5% за кожен місяць.
