Однак, необхідно заздалегідь перевірити, за яких обставин відбулося зараження й де саме починається ланцюжок передачі інфекції
Критеріями можливих неправомірних дій є, насамперед, вказівки місцевих санітарних органів, а також рекомендації Федерального міністерства праці (Bundesarbeitsministerium), які відображені в нормативних актах з охорони праці, щодо SARS-CoV-2. Вони повинні бути впроваджені у внутрішні правила поведінки компанії, для протидії ковіду. Такі норми також регулярно оновлюються. У кризових ситуаціях роботодавець несе відповідальність перш за все перед своїми працівниками, які були інфіковані. Крім того, в розрахунок входить також відповідальність за витрати, зроблені державними органами в рамках боротьби з пандемією.Також розмір збитків, що підлягають відшкодуванню третім особам можна розглядати в порядку цивільного судочинства. У цьому контексті, однак, існує ще багато неясностей, і до цього часу не було жодних прецедентних рішень суду.
Яку відповідальність, може понести власник фірми, якщо працівники заразилися на території його підприємства?
Порушення закону про запобігання інфекційним захворюванням та недотримання епідемічних норм можуть вважатися правопорушенням або, навіть, злочином. По суті, відповідальність несе людина, головним обов’язком, якої є організація роботи компанії. Якщо відповідальність не покладається безпосередньо на власника / директора підприємства, може він бути до неї притягнутий на підставі так званої організаційної помилки (Organizationsverschulden). Власник компанії зобов’язаний так організувати її функціонування, щоб були збережені всі законодавчі норми та чинні правові положення.
Чи можуть інші компанії вимагати компенсації, якщо їм доведеться призупинити свою діяльність через збільшення кількості заражень?
Питання відшкодування з боку інших підприємств під час пандемії коронавірусу не було ще розглянуто в судовому порядку. До цього часу винесення рішення щодо майнової шкоди, заподіяної третім особам / суб’єктам господарювання, було дуже категоричним. Однак на практиці слід було б конкретно й водночас об’єктивно довести, що спалах інфекції, що призвів до локдауну, походить від працівника компанії. Потім необхідно з’ясувати, як стався такий спалах і хто стоїть на початку ланцюжка заражень. Таким чином, це завжди буде аналіз окремого випадку.
Що робити, якщо працівник, який виконує свої обов’язки, наприклад, на будівельному майданчику, заразить працівника іншої компанії?
У цьому випадку можлива відповідальність однієї компанії перед іншою. Однак, щоб бути впевненим, чи взагалі були якісь порушення, слід перевірити, чи компанія вжила відповідних захисних заходів для запобігання, виявлення та боротьби з коронавірусними інфекціями. Ми мали б справу з невідповідною поведінкою, наприклад, коли працівник мав очевидні симптоми зараження, а його в той день все одно відправили на будівельний майданчик.
Як має виглядати ефективне управління кризовою ситуацією в компанії?
Ефективне антикризове управління на підприємстві залежить від обставин, що виникають у конкретному випадку, і включають в себе, як профілактичні заходи по боротьбі з інфекціями, так і ефективні дії, що ведуть до вирішення проблеми у випадку кризової ситуації. Критерії, які тут слід враховувати, це перш за все, розмір і тип компанії, а також конкретні загрози для здоров’я. Важливо, перш за все, заходи в області охорони здоров’я і профілактики захворювань, такі як, наприклад, підвищення обізнаності колективу, шляхом інформування про правила безпеки під час пандемії (дотримання дистанції, миття та дезінфекція рук тощо).
У зв’язку з виникаючими на практиці ризиками багаторазової відповідальності рекомендується, готувати компанії до кризових часів та будь-яких надзвичайних ситуацій. Частиною такої підготовки є, перш за все, детальні плани реагування та подолання надзвичайних ситуацій, а також вироблення відповідних керівних принципів, у тому числі належної підготовки працівників.
Чи повинен працівник платити компенсацію, якщо він вийшов на роботу, незважаючи на те, що знав про свою хворобу?
Приводом для можливих претензій на компенсацію є обов’язок лояльності з боку працівника, що є дзеркальним відображенням обов’язку належної уваги з боку роботодавця. Працівник, як правило, зобов’язаний припинити будь-які дії, які можуть завдати шкоди роботодавцю. Якщо працівник, який знає про свою хворобу, діє з наміром заразити інших, можна подати вимогу про відшкодування збитків. Можуть також бути професійні наслідки, наприклад, шляхом винесення догани, або, навіть, розірвання договору зі збереженням або без збереження терміну припинення трудового договору.
В рамках профілактики захворювань та охорони здоров’я компанія планує проведення регулярного тестування на COVID-19 серед персоналу. Чи це допустимо?
Замовлення роботодавцем проведення обов’язкових обстежень працівників є досить сумнівним з юридичної точки зору. Навіть якщо обов’язок належної уваги з боку роботодавця пов’язаний з перевіркою стану здоров’я персоналу й повернення додому осіб з симптомами захворювання, такі обстеження можуть вважатися законними лише у виняткових випадках. Фізичні обстеження, такі, як тести на COVID-19, порушують основні особисті права людини, а саме право на недоторканність та загальну свободу дій. Ці права також гарантують працівникові, що він не буде змушений проходити тестування.
Крім того, проведення таких тестів, може бути проблематичним з точки зору захисту персональних даних. Дані про стан здоров’я відносяться до приватних даних і підлягають винятковому захисту, тому в даному випадку має існувати безсумнівний інтерес роботодавця, який має перевагу над інтересами працівника. Однак для проведення тестування на наявність інфекції це навряд чи станеться. У зв’язку з вищезгаданим, обов’язкові тести на COVID-19 без конкретних підстав дозволяються лише у виняткових випадках, наприклад, серед медичного персоналу, де існує високий ризик зараження себе та інших.
Партнером статті є компанія Smuda Consulting
